ХАЙ ЦIЛУЄ МЕНЕ ПОЦIЛУНКАМИ УСТ СВОЇХ!
Любi учнi, не бiйтеся! Пiдiймайтесь вiдважно до того, на лице якого ви зi страху не могли дивитися на Фаворi. Слухайте, що каже: "Дерзайте! Мир вам!" Тодi сам погляд був для вас нестерпний, а тепер i слiв солодких його послухаєте, i поцiлунком ствердить з вами вiчну дружбу. Умiйте лиш наближатися до нього. Не забувайте нiколи слiв просвiщенного ангела, який навчає вас: "Немає тут! Воскрес!"
Цi слова прямiсiнько доведуть вас до славної iстинної людини. Вона є воскресiння й життя ваше.
Постарiв Авраамiв син. Захотiв вiн померти. Та й не дивно: вже очi його згасли, нiчого не мiг бачити тут, у нашому свiтi. Готуючись до смертi, захотiв поживи. Задовольнив душу його другий син його. "Спасибi, сину!.. Пiдiйди до мене, - каже, - i поцiлуй мене". i пiдiйшов, поцiлував його. Щасливий iсаак! Вiн пiд iсавом знайшов Якова. А ми, навпаки, пiд пеленами iзраїльського немовляти, пiд плащаницею Христовою часто знаходимо ворога iзраїлевого - iсава. Цей з нами вiтається й цiлується. Не розумiємо, як шукати. Багато хто шукає його в єдиноначальствах iмператора Августа, в часах Тiберiєвих, у володiннях Пилатових тощо... Пошукай ретельнiше. "Немає тут!" Чимало волочаться по Єрусалимах, по Йорданах, по Вифлеємах, по Кармилах, по Фаворах; нюхають мiж Євфратами й Тiграми. "Тут вiн, звичайно, - думають, - ось, от! Тут Христос!" Гукають й iншим: "Тут Христос!" "Знаю, - кричить ангел, - iсуса розп'ятого шукаєте. Немає тут! Немає!" Багато хто шукає його серед високих свiтських почестей, у величних домах, за церемонiальними столами тощо... iншi шукають, никаючи по всьому голубому зореносному зводi, по сонцю, по мiсяцю, по всiх Коперникових свiтах6... "Немає тут!" Шукають у довгих молiннях, у постах, у священницьких обрядах... Шукають у грошах, у столiтньому здоров'ї, в плотському воскресiннi... "Немає тут!" Та де ж вiнi Звичайно ж, тут вiн, якщо витiйствувати в проповiдях, знати пророчi тайни, переставляти гори, воскрешати мертвих, роздати маєток, мучити своє тiло... Та блискавковидий ангел одне їм гукає: "Немає тут!" Звичайно ж, його немає. Так, звичайно, немає його для тебе, тому що його не знаєш i не бачиш його. Що ж тепер залишилось робити?

Пасха! "Встань, Господи, i хай розсиплються вороги твої, i хай втiкають всi, хто ненавидить тебе!" Пiдiймайся, любий iзраїлю, i вступай iз сили в силу!
Пiсля перемоги Аморрейської пiднялися сини iзраїльськi проти заходу. Не сподобалось це царю Валаку. "Ось, - каже, - якiсь ще новi й дивнi люди iз Єгипту вийшли i, по горах розливаючись, вище за них пiднялися. Що за чудоi" Посилає послiв до чарiвника Валаама, щоб рiд Божий знищити. Прийшли посли, оголосили цареву волю. "Добре, - сказав Валаам,
- переночуйте ж тут нiч оцю". Не даремно не велить тобi ангел шукати тут; бачиш, що тут спочивають вороги роду Божого. Пасха! Прийшли до Мойсея нащадки Рувимовi й Гадовi. Просять, щоб вiн їх не переводив на той бiк Йордану для поселення; дуже нiбито по цей бiк земля поживна для худоби, а у нас худоба. Закричав на них Мойсей: "Браття вашi пiдуть у бiй, а ви тут сядетеi i навiщо розбещуєте серце синiв iзраїлевих, щоб вони не перейшли на землю, яку Господь їм даєi" За те, що вони хотiли тут залишитись, так розлютився Господь, що заклявся, що вони ввiйдуть у землю, обiцяну iзраїлю, крiм Халева й iсуса Навина, називаючи тих, хто тут залишається, людьми, якi знають добро i зло, яким, очевидно, був Адам, вигнаний iз раю. Ось що наробило прокляте "тут"!
Пасха! "Якщо введе тебе, - говорить Божий Мойсей, - Господь твiй у землю, що знаходиться там, за Йорданом, за шляхом захiдним, яка цiлком вiдрiзняється вiд Єгипетської, тому що вона нагiрна й рiвна, а що найкраще - очi Господа Бога твого на нiй вiд початку лiта й до кiнця лiта, то прошу! Можливо, пагубою згубите все поганське й тлiнне, навiть до останнього волоска, крiм початкiв i первiсткiв волiв i овець ваших". "Та не сотворiть, - говорить, - там усього, що ви творите тут нинi, кожен, що хоче, перед собою. Не заспокоїтесь-бо донинi..." Так, прошу тебе, послухай Мойсея: не шукай тут у згубному поганському тлiнi улюбленого чоловiка, iстинного мужа, друга, брата й ближнього твого. Шукай його там, по той бiк Йордану, за захiдним, за вечiрнiм шляхом. Не тут, там вiн, цей початок померлим i всьому тлiну, а iнакше розцiлуєшся з якимсь поганином.
Пасха! Безумний Сомнас (книжник) шукав людину по цей бiк Йордану. Що ж йому ангел Господнiй iсая говоритьi Ось Що: "Чого ти тутi i що тобi тутi Як витесав ти тут собi грiб i сотворив ти собi на висотi грiб... Це нинi Господь Саваоф скине, i зiтре мужа, i вiдбере начиння твоє i вiнець твiй славний, i кине тебе в країну велику й безмiрну, i там помреш..." Нещасний книжник! Читав пророкiв, шукав людину, а натрапив на мертвого i сам з ним пропав. Звичайно ж, вiн шукав мiж посланцями Валака-царя на поселеннi губителiв. Тому-то ось що про таких говорить блаженний муж Йов: "Кажуть Господу: "Вiдступи вiд нас, шляхiв твоїх не хочемо знати... Будуть же як полова перед вiтром або як порох... Хай побачать очi його своє вбивство... i той був вiднесений у грiб i на могилах пильнував. Засолодилося йому дрiбне камiння потоку". Кричить на таких i iнший ангел Михей, гл. 2, ст. 10: "Встань i пiди, бо немає тобi тут спокою через нечистоту; зiтлiєте тлiнням". "Чи бачиш ти, - каже третьому ангелу Єзекiїлю Господь, - чи бачив ти, що цi творятьi Великi беззаконня дiм iзраїлiв творить тут, щоб вiддалитися вiд святинь моїх". О беззаконне "тут"! Що ти наробилоi Вiдвело ти нас вiд живго чоловiка. "Беззаконня, - говорить вiн, - п'яти моєї обiйде мене. Подало ти нам п'яту його, а не голову його, хай обцiлує нас. Лиш п'яту ми бачимо, породження змiїне". "Вселяться,- говорить чоловiк, - i заховають..." Та скажи ж, хто тобi заховає скарб нашi "Ах, хiба ти, - вiдповiдає, - не бачиш, скiльки їх у домi iзраїлевiм, у Святому Письмi, i що вони творятьi Самi тут, у гробах, сидять, i мене туди ж тягнуть, а я нiколи мертвим не був, крiм п'яти моєї". "Багато хто бореться зi мною з висоти...". "Потоптали мене вороги мої... тi п'яту мою збережуть... вселяться тут i затаять воскресiння моє".
Пасха! "Встань, встань, Єрусалиме!" Я є, я є, хто втiшає тебе. Розумiй, хто то є сущийi.. "Йдiть воротами моїми, i шлях прокладiть людям моїм, iкамiння, якенадорозi, розкидайте..."
"i це було велике потрясiння, бо ангел Господнiй, зiйшовши з небес, приступив, вiдвалив камiнь..." "Чому ви тут шукаєте чоловiкаi Немає тут! Встав!". "Скажи ж, змилосердься, де вiнi" "Немає його у царствi цих мертвих; вiн завжди живий;
там його шукайте. i нинi що ви тут єi" Пасха!"Встлнь, встань, воскресни, Єрусалиме!"
"i було, коли iсус був у Єрихонi, i, глянувши очима своїми, побачив чоловiка, що стояв перед ним..." Ось бачиш, не даремно ангел говорить: "Там його побачите". Та де ж тамi По той бiк, чуєш, Йордану, на святому вже мiсцi, не на тлiнному, на землi нагiрнiй, високiй. Глянувши туди, вiн побачив чоловiка, пiзнав i вклонився йому, владицi своєму. Пасха! "Встань, встань, Сiоне!.." "Обтруси порох..." Авраам, глянувши очима своїми, побачив мiсце здалеку i каже пiдлiткам своїм: "Сидiть тут з ослям, а ми з отроком пiдемо туди..." Бачиш, що й Авраам, покинувши все тутешнє, знайшов iстинну людину на горi; бачив день його, зрадiв. Не можна мати кращих очей, як Авраамовi. Лиш вони бачать барана, якого тримають роги в саду Савек. Пасха! Савек означає хмиз. Та чи може хмиз стояти перед лицем Господнiмi Вiн лиш спалюється всеспаленням, як нiщо, а iсаак неушкоджений. Та й як йому не вцiлiти, якщо сам Бог його захищає: "Хай йому нiчого не зроблять..." Видно ж, що вiн не є хмиз, який залишився за плечима, про який каже iсая: "Цi всi, як хмиз, вогнем згорять..." А про протилежних цьому хворостинню людей ось що той же говорить: "Як небо нове i земля нова, якi я творю, перебувають передi мною, так стане сiм'я ваше й iм'я ваше..." Цю ж людину i Навин бачив, яка стоїть, не падає, а вiчно перед лицем Господнiм перебуває.
Пасха! "Встань, встань, Єрусалиме!" Дав Господь чудотворний жезл Мойсеевi, посилає його на звiльнення братiї своєї з Єгипту, велить Аароновi зустрiти Мойсея. Де ж вiн зустрiчаєi "i йде, й зустрiчає його на горi Божiй, i поцiлувалися обидва". Пiсля звiльнення з Єгипту братiї iзраїльської бажає бачити Мойсея тесть його. Угяв дочку свою, жiнку Мойсееву, з двома синами, поїхав у пустелю. Приїхав. Доповiли Мойсеевi. О роде, благословенний Богом вишнiм! Вiдразу полiзли на гору Хорев. Зiйшов же Мой;ей назустрiчтестевi своєму, i поклонився йому, i цiлував його, i привiтали один одного, i ввiв їх Мойсей у шатро.
Пасха! Забороняє найстрогiше Мойсей, щоб ми, йдучи звiдси туди, нiчого iз хмизу не заносили, називаючи таке все прокляттям, iдолом i перешкодою на царському цьому шляху. "Вважай добре, - говорить, - щоб не їсти кровi... Якщо не з'їси її, то благо тобi буде i синам твоїм по тобi навiки".
Однак нетямущий i нинiшнiй iзраїль часто нарiкає на Господа. "i чув Господь, i розгнiвався гнiвом, i розгорiвся у них вогонь..." Почали бажати єгипетського м'яса: "Добре нам, - говорять, - було в Єгиптi..." "Що це ви говоритеi Хiба у Господа, крiм поганського, не знайдеться м'ясаi" i каже Господь Мойсею: "Коли рука Господня не буде достатньоюi Нинi зрозумiєш, чи вразить тебе слово моє, чи нii" Часто й наша нетямуща вiдсталiсть сердиться й нарiкає на Господа. Тьху! Чи можна, щоб була людина без плотi, кровi й кiстокi Тьху! Що цеi Ось гордий i бездушний хмиз! Встань, прокинься ж, Сiоне!
Що це ти мелешi Хто твою землю зачiпаєi Хай вона буде такою, як є. Хай лиш Господь дасть тобi своє благословенне благоволiння, як iсая говорить: "А земля твоя разом з новою населиться" (гл. 62). Одне лиш те знай, що ти брехня й нiщо з одною твоєю землею. Тому там же мовиться: "Не подiбний до вас, бо виправив i сотворив, Єрусалиме, радiсть на землi". Ти лиш намагайся, щоб iз твоєї фальшивої землi блиснула правда Божа. Молися, щоб тобi випав той третiй день, у котрий земля Богом пiдiймає трав'янистi рослини. Хiба думаєш, що лиш твоя одна земля, а iнша у нiй бути не можеi Так залишайся ж тут при твоїй, їж її, якщо думаєш, що у Господа немає нi своєї землi, нi плотi, нi кровi, нi кiсток, нiчого... Не почуєш блаженнiйшого голосу: "Це нинi кiсть вiд кiсток моїх..."
"Встань, встань, Єрусалиме!" Слухай вухом другим про другу плоть. Чи чуєш: "i зацвiте плоть моя"i Чи чуєш про iншi костi: "Зрадiють костi смиреннi"i "Не втаїться кiсть моя вiд тебе..." Слухай приточника: "Зцiлення кiсткам". Слухай iсаї: "i костi твої проростуть, як трава, i розгалузяться, i наслiдять роди родiв".
Бачиш, не тi це костi, що розсипаються при пеклi: вони є перед лицем Божим, i оце-то є там!..
"i був голос, - гукає Єзекiїль, - коли менi пророкувати, i це потрясiння! i поєднаються костi, кiстка до кiстки, кожна до суглоба свого. i бачив, i це було - їм жили i плоть росли..."
Читай таке у гл. 37: "Що це за новий рiд по горах твоїхi" Слухай Йоiля: "Як ранок, розiллються по горах люди численнi й мiднi, подiбних до них не було вiдвiку..." "Як рай насолоди, земля перед лицем його, а позад неї поле згуби..." "Як вид кiнський, вид їх..." "Як звук колiсниць, на вершини гiр пiдiймуться..." "Як бiйцi, пiдуть, i як мужi хоробрi, зiйдуть на стiни... i кожний вiд брата свого не вiдступить. Мiста вiзьмуть, i на вежi пiдiймуться, i на храмини залiзуть, i вiконцями ввiйдуть, як злодiї..." "Затрубiть сурмою! Пророчiть стрiльбу..."
То пусти ж їх на твою землю, цей Божий рiд, прошу, не бiйся. Вони кожен у свого брата займуть квартиру половинну без всякої образи. "Дух Господнiй на менi!" Дати плачучим славу Сiону замiсть попелу. Що ж це за образаi "i спорудять сини iнороднi стiни твої..." "i замiсть мiдi принесу тобi золото". "i замiсть залiза принесу тобi срiбло". "i замiсть дерева принесу тобi мiдь, i замiсть каменя - залiзо". "Вiдкрию гроби вашi i виведу вас..." "Оцi на землi своїй ще раз залишать слiд, i вiчна веселiсть над головою їх..."
"Свiтися, свiтися, Єрусалиме!" "Це пiтьма вкриє землю... на тобi ж з'явиться Господь, i славу його на тобi буде видно".